“Мужик у ліжку”, полігамія та хвороби: 8 шкідливих та застарілих міфів про ЛГБТ-секс

Ви точно чули цю брехню про квір-секс

Може здаватися, що суспільство з кожним роком стає все толерантнішим. Однак квіри все ще стикаються з дискримінацією в усіх сферах, і сексуальна — не виняток. Попри те, ЛГБТ-люди мають чудовий секс, упередження та шкідливі стереотипи здатні псувати їм життя.

Щорічно в усьому світі 17 травня відзначають Міжнародний день боротьби з гомофобією, трансфобією та біфобією. Тож це гарна нагода для того, щоб розповісти про застарілі міфи щодо квір-сексу та спростувати їх. “Хочу”, посилаючись на американський Центр гендерної та сексуальної терапії, спробує розібрати розповсюджену брехню про секс у ЛГБТ-спільноті.

Міфи про квір-секс

Те, що ми знаємо про секс, — це модель, зосереджена лише на цисгендерних парах. Гетеро на цих упередженнях будують власну думку про ЛГБТ. Молоді люди, які ростуть серед цих міфів, та усвідомлюють власну сексуальність, теж сприймають їх за правду. 

Часто вони мають проблеми з власною ідентичністю та стикаються з неприйняттям близьких людей. Крім цього, молоді квіри заходять у власне сексуальне життя з накопиченими міфами та шкідливими стереотипами. Одностатеве порно в більшості випадків створюють гетеросексуальні виконавці для гетеросексуального споживання, що не сприяє секс-просвіті.

Міф № 1: “це не “справжній” секс”

Цей міф пропонує вузький, гетеро нормативний та патріархальний погляд на секс, ігноруючи різноманітність. Виходячи з цього погляду, секс — це лише проникнення пеніса у піхву. Тому всі нескінченні та креативні способи, якими квір-люди займаються цим, просто ігноруються. Про цей стереотип давно пора забути навіть гетеро — серйозно, усі учасники процесу від цього лише виграють. Будь-які види сексу є однаково обґрунтованими та значущими, поки задовільняють усіх, хто ними займається.

Міф № 2: “усі геї займаються незахищеним сексом”

Це жалюгідне спрощення. Як і гетеро, геї можуть відмовлятися від презервативів, але не можна вважати якихось людей “носіями” такої поведінки за ознакою їх орієнтації. 

Врешті, гетеросексуали постійно займаються незахищеним сексом. Віра в те, що чиясь сексуальна поведінка є більш ризикованою, лише посилює гомофобію.

Міф № 3: “квіри не здатні на моногамію”

Як і гетеро, деякі квір-люди можуть перебувати у відкритих стосунках. Вважати це особливістю орієнтації — ще одне узагальнення. 

Не гетеро уже пройшли шлях розуміння власної ідентичності, гендерної або сексуальної, тому вони можуть бути знайомі з різними форматами стосунків. Але це не означає, що всі, без винятку, ЛГБТ-люди не моногамні. 

Міф № 4: “в кожній ЛГБТ-парі є “верхній” та “нижній”

Це упередження з’явилось з патріархального уявлення про секс, як про проникнення, де хтось “бере”, а хтось “дає”. Але реальність така, що ніщо не є бінарним і сексуальне життя набагато різноманітніше, ніж може собі уявити будь-який “членоцентрист”. Відкидання цього стереотипу як шкідливого та неправдивого може стати ключем до яскравого та багатого задоволення. Не відмовляйте собі в цьому лише через чиюсь вузьколобість.

Міф № 5: “лесбійки не заражаються ІПСШ”

Це доволі небезпечна брехня. Віра у неї може призвести до ризикованої поведінки. Це хибне уявлення не враховує одразу дві важливі речі:

• ІПСШ можуть передаватися при будь-якому контакті, що включає біологічні рідини

• трансгендерні та небінарні лесбійки теж існують

Це правда, що секс без проникнення має менші ризики передачі ВІЛ, але вони все ж не нульові. Крім того, є ще дуже багато хвороб, включаючи герпес, трихоніоз, хламідіоз, гонорея. Ці інфекції не є смертельно небезпечними (навіть ВІЛ, якщо його лікувати), але точно не обіцяють нічого приємного при зараженні.

Міф № 6: “на ВІЛ хворіють лише геї”

Це логічне продовження двох попередніх стереотипів. Міф є застарілим та стигматизуючим, і, до того ж поширює неправду щодо ВІЛ. Цією хворобою може заразитися будь-хто, незалежно від сексуальної орієнтації. 

Так, завдяки лікуванню та PrEP, ВІЛ більше не є небезпечною для життя хворобою. ВІЛ-позитивні люди можуть жити нормальним, щасливим життям. Але це все ще залишається вагомою проблемою, особливо в Україні.

За даними Центру громадського здоров'я МОЗ за січень 2026 року в нашій країні з ВІЛ живе близько 257 тисяч людей. З них лише близько 115 тисяч отримує Антиретровірусну терапію. Тому для багатьох українців та українок ВІЛ все ще залишається страшним діагнозом з високими ризиками зараження. 

Міф № 7: “бісексуальність – це фаза”

Цілком нормально ідентифікувати себе, як бі, а потім, з дослідженням власної сексуальності, зрозуміти, що ви хтось інший. Але це не означає, що бісексуальність — це лише така фаза, яку потрібно проминути, щоб “визначитись”. З цим міфом тою чи іншою мірою стикаються усі квір-люди, але він особливо поширений, коли йдеться про бісексуальність. 

Міф № 8: “трансгендерні люди – це сексуальні об’єкти”

Цей міф вражає багатьох людей з ЛГБТ-спільноти та поза нею. Це зворотня сторона стереотипу про те, що трансгендерні або небінарні люди не є сексуальними. В медіа та порно транслюдей зображають як сексуальні об’єкти, призначені виключно для задоволення. Це стосується більшості з квір-людей, але найбільше від цього страждають трансгендерні жінки. Пам’ятайте, що трансгендерні люди – це просто люди, і вони заслуговують на суб’єктність, любов та повагу.

Ці міфи необхідно розвінчувати, щоб створити суспільство, де кожна людина має однакову повагу, незалежно від її сексуальної ідентичності та досвіду. Також ми розповідали, що насправді означає бути бісексуалом.